Як створити адміністратора фонду в ОАЕ.

DIFC та ADGM є фінансовими вільними зонами з власними судами та власним регулятором, окремими від мейнленду (mainland) Дубая й Абу-Дабі та від звичайних вільних зон, які ліцензуються такими органами, як Департамент економіки та туризму Дубая (Dubai Department of Economy and Tourism, DET). Компанія, яка хоче розраховувати чисту вартість активів, вести реєстр інвесторів, обробляти підписки та викупи або надавати послуги трансфер-агента для фонду в DIFC чи ADGM, повинна зареєструватися у відповідній зоні та отримати дозвіл цього регулятора до початку такої роботи. Фонд, створений на материковій території, натомість підпадає під SCA, яке регулює інвестиційні фонди мейнленду та постачальників послуг, зокрема адміністратора, якого кожен із них зобов'язаний призначити. Фірмам, які розглядають суміжну роль реєстратора або платіжного агента, варто прочитати посібник про створення трансфер-агента, реєстратора чи платіжного агента, оскільки ці два види діяльності часто будуються й ліцензуються разом.

Як DFSA, так і FSRA публікують звід правил, що визначає управління фондами як ліцензовану фінансову послугу, стандарти, яких компанія повинна дотримуватися для отримання дозволу, та поведінку, очікувану під час подальшої діяльності. Заявка повинна продемонструвати належні системи та механізми контролю для пропонованих послуг, названу особу, яка буде виконувати функцію вищого керівництва та звітувати перед регулятором, а також політики щодо методології оцінки вартості активів, ведення обліку, безперервності діяльності та аутсорсингу. Точні вимоги до капіталу, тарифні сітки та категорійні позначення містяться у зводі правил і настановах щодо подання заявок кожного регулятора, тому їх слід читати безпосередньо, а не переказувати з пам'яті на момент подання.

Кошти підписки інвесторів та активи фондів, якими здійснюється управління, зберігаються у кастодіана або в банку, що регулюється Central Bank of the UAE (CBUAE), за схемою відокремленого зберігання коштів клієнтів, і ніколи не змішуються з власними коштами адміністратора. Банк, що відкриває рахунок для самого адміністратора, захоче побачити регуляторний дозвіл, типи клієнтів, яких обслуговують, модель оплати, хто може давати розпорядження на платіж, а також як перевіряються інструкції щодо підписки та погашення, перш ніж за ними діють. Підготовка корпоративного пакета готовності до відкриття банківського рахунку та чіткого опису джерела коштів для самої компанії, окремо від будь-якого окремого клієнтського фонду, прискорює цю перевірку.

DIFC і ADGM обидва дозволяють повне іноземне володіння ліцензованою компанією фінансових послуг, тож структура власності рідко є обмеженням. Обмеженням є суть: регулятор очікує справжній офіс усередині зони, а не віртуальну реєстрацію, і схвалює осіб поіменно для визначених функцій, зазвичай вищого керівника, підзвітного за бізнес, і роль комплаєнсу чи звітності про відмивання коштів із досвідом, достатнім для її виконання. Візи для персоналу видає орган зони після створення компанії та приміщень. Де власність розділена між кількома інвесторами, корпоративним акціонером або структурою з номінальними чи трастовими елементами, планувати слід від шляху налаштування регульованої та складної структури власності, бо регулятор запитає, хто контролює заявника в кінці ланцюга власності, перш ніж когось авторизувати.

Повторювана помилка полягає в тому, щоб вважати адміністрування фондів допоміжною комерційною ліцензією та виявити вимогу авторизації лише тоді, коли її запитає банк чи потенційний клієнт. Поруч: брати відповідальність за оцінку без методології, джерел цін чи кваліфікованого персоналу для її підтримки; спиратися на наявну програму AML менеджера фонду, а адміністратор формально не бере власну частку цієї відповідальності; і недооцінювати роботу з перенесення та звірки історичних записів наявного фонду, коли мандат переходить до іншого. Задокументований каталог послуг і карта процесів, створені до подання заяви, дають регулятору й банку змогу побачити, які саме функції виконує компанія, а які залишаються за менеджером чи кастодіаном.

Після отримання авторизації адміністратор продовжує свою ліцензію та індивідуальні затвердження за циклом, який встановлює кожен регулятор, і звітує перед ним на постійній основі, а не лише на етапі подання заяви. Корпоративний податок в ОАЕ адмініструє Федеральна податкова служба (Federal Tax Authority, FTA), а режим для компанії в DIFC чи ADGM залежить від діяльності та доходу, тому його слід уточнити в податкового консультанта за чинними правилами, а не робити припущення лише з огляду на зону. Приміщення, візи працівників і будь-які зміни в переліку послуг слід звіряти з початковою авторизацією до їх запуску, оскільки розширення обсягу (додавання оцінки активів, нового типу фонду, взяття на себе доручень замість лише обліку руху коштів) саме по собі може потребувати схвалення регулятора.